1. Головна
  2. /
  3. Дослідження
  4. /
  5. Академічна доброчесність

Академічна доброчесність

Академічна доброчесність

Бібліотека КПІ є модератором електронного кабінету КПІ ім. Ігоря Сікорського в системі виявлення збігів/ідентичності/схожості та створює акаунти для відповідальних за перевірку академічних текстів від структурних підрозділів.

Бібліотека пропонує на безоплатній основі спільноті КПІ ім. Ігоря Сікорського:

  • індивідуальні консультації з різних аспектів академічної доброчесності (на запит) 
  • консультаційний супровід для правильного оформлення посилань на використані джерела відповідно до вітчизняних стандартів і міжнародних стилів цитування (на запит)
  • освітні заходи з різних аспектів академічної доброчесності (для груп дослідників на запит)  

Бібліотека пропонує на безоплатній основі усім охочим долучатися до відкритих освітніх заходів із академічної доброчесності.

Відповіді на поширені запитання щодо перевірки на ознаки плагіату

Чому академічні тексти перевіряються на наявність збігів/ідентичності/схожості?
Які академічні тексти підлягають обов’язковій перевірці?

Відповідно до Положення про систему запобігання академічному плагіату в КПІ ім. Ігоря Сікорського обов’язковій перевірці на наявність збігів/ідентичності/схожості підлягають:

  • курсові проєкти/роботи здобувачів вищої освіти;
  • кваліфікаційні роботи на здобуття ступеня «бакалавр» або «магістр»;
  • дисертаційні роботи на здобуття ступеня «доктор філософії/доктор мистецтва» (кандидат наук) або «доктор наук»;
  • рукописи монографій та підручників, що рекомендуються до видання Вченою радою Університету;
  • рукописи навчальних посібників, які мають авторський текст і рекомендуються до видання методичною радою Університету;
  • рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів або оргкомітетів конференцій, семінарів тощо.
Хто здійснює перевірку?

Технічну перевірку на наявність збігів/ідентичності/схожості академічних текстів у КПІ ім. Ігоря Сікорського здійснюють:

  • відповідальні особи від кафедр за перевірку на плагіат курсових проєктів/робіт здобувачів вищої освіти та кваліфікаційних робіт здобувачів ступеня «бакалавр» або «магістр»
  • відповідальна особа у службі Вченого секретаря за перевірку на плагіат дисертаційних робіт на здобуття ступеня «доктор філософії/доктор мистецтва» (кандидат наук) або «доктор наук»
  • відповідальна особа Бібліотеки КПІ за перевірку на плагіат рукописів монографій, підручників, навчальних посібників тощо, які подаються для отримання грифа Університету
  • відповідальні особи від редакцій наукових періодичних видань КПІ ім. Ігоря Сікорського за перевірку на плагіат рукописів наукових статей
  • відповідальні особи від оргкомітетів конференцій, семінарів тощо за перевірку на плагіат рукописів, поданих до публікації в збірниках матеріалів (тез доповідей).
Який відсоток текстових збігів у роботі є припустимим?

Слід пам’ятати, що будь-яка антиплагіатна система є лише інструментом на допомогу експерту. Звіт, згенерований системою, в жодному разі не свідчить про наявність або відсутність плагіату в роботі. 

“Текстові збіги, виявлені антиплагіатною системою, можуть бути як академічним плагіатом, так і коректними цитуваннями, загальновідомою інформацією, посиланнями на літературні джерела тощо. Слід враховувати, що комп’ютерні програми не виявляють некоректні запозичення з неоцифрованих джерел. Тим більше, вони не виявляють переклади іншомовних текстів без належних посилань на джерела та інші форми академічного плагіату. Крім того, обсяг виявлених будь-якою комп’ютерною програмою текстових збігів залежить не лише від наявності чи відсутності таких збігів, але і від наповнення бази, що використовується для порівняння, алгоритмів і налаштувань програмного забезпечення та інших обставин. Також слід враховувати, що зазначені в рекомендаціях критерії не можуть застосовуватися до окремих видів текстів, таких, як відомі формулювання математичних теорем та їх доведення, опис стандартних методик, фрагменти літературних творів, документи законодавства тощо.”

Системи виявлення збігів/ідентичності/схожості не виявляють збігів у текстах, написаних різними мовами.

Вони не можуть визначити факт підготовки певного тексту іншою особою на замовлення. Також програми не знаходять збігів із: ретельно перефразованими текстами; текстами, що не були опубліковані в інтернеті або були видалені з веб-сайтів.

Хто може прийняти рішення про наявність плагіату в роботі?

“Висновок про наявність чи відсутність академічного плагіату мають робити кваліфіковані експерти, обізнані як у технічних аспектах виявлення академічного плагіату, так і в сучасному стані предметної галузі досліджень з урахуванням як результатів роботи комп’ютерних програм, так і інших даних”.

До кого звернутися, якщо ви не згодні з експертним висновком?

Комісія з етики та академічної доброчесності Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського є постійно діючим дорадчим органом Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Як здійснити попередню перевірку?

Перевірити оригінальність тексту можна в різний спосіб, наприклад, здійснити пошук невеликих частин із тексту за допомогою пошукової системи Google. Такий спосіб дає змогу виконати перевірку документа на наявність збігів/ідентичності/схожості без встановлення жодних сторонніх програм. Для цього потрібно просто скопіювати частину тексту, вставити її в пошукове поле та натиснути «Enter». В отриманих результатах з’являться варіанти, якщо в них буде відображено такий самий текст. Такий метод не зовсім зручний, оскільки не дає змоги перевірити весь текст повністю та підходить виключно для пошуку стовідсотково скопійованого тексту.

Найбільш зручний спосіб перевірити текстовий контент на наявність збігів/ідентичності/схожості – використати спеціалізовані програми та онлайн-сервіси. Вони бувають як платними, так і безплатними Їх досить багато, а їхній функціонал різниться. 

Де можна отримати більше інформації щодо різних аспектів академічної доброчесності?

На сайті університету створено сторінку Академічна доброчесність, де зібрано перелік нормативно-правових і регламентуючих документів, а також посилання на корисні ресурси. 

Як правильно цитувати та посилатися на використані інформаційні джерела?

Правильне оформлення посилань у наукових текстах – це дотримання норм академічної доброчесності.

Посилання в тексті, а також список використаних джерел, список бібліографічних посилань оформлюють відповідно до державних стандартів України ДСТУ 8302:2015 або ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

Також існує велика кількість (понад 6000) міжнародних стилів цитування. Вибираючи конкретний стиль, варто враховувати галузь науки, що досліджується. 

Якщо це гуманітарний напрям, можна вибрати APA style, Harvard Referencing style, MLA style, OSCOLA style та ін. Якщо це інженерно-технічний напрям, то варто звернути увагу на такі стилі, як  IEEE style, Vancouver style, ACS style, AIP style тощо.

Будь-який стиль цитування передбачає використання посилань у тексті роботи щоразу, коли ви цитуєте джерело, будь то парафраз, пряма цитата чи блокова цитата.

Основне правило, якого варто дотримуватись при оформленні цитувань і списків джерел у науковій роботі – цитування, які з’являються в тексті роботи, повинні бути відзначені в списку використаних джерел, кожен запис у списку використаних джерел має бути згаданим у тексті роботи.

Приклади оформлень посилань

Приклади оформлення посилань за  ДСТУ 8302:2015

Приклади оформлення посилань відповідно до міжнародних стилів цитування:

Стиль Американського інституту фізики 

APA style – Стиль Американської психологічної асоціації 

Гарвардський стиль цитування. Harvard Referencing Style

Чикаго-стиль: автор-дата

Чикаго-стиль: виноски та бібліографія

Стиль цитування американського хімічного товариства (ACS STYLE)

Стиль цитування IEEE style

Vancouver Style

 

Положення про систему запобігання академічному плагіату в КПІ ім. Ігоря Сікорського

Академічна доброчесність КПІ

 

Порядок встановлення фактів порушення академічної доброчесності в КПІ ім. Ігоря Сікорського

Контакти

+38 (044) 204-82-75
library@library.kpi.ua
пр. Берестейський (Перемоги), 37 Л,
м. Київ, 03056


Бібліотека на мапі