Арт-об’єкти

Найбільший в Україні
маятник Фуко

Однією з цікавинок Бібліотеки КПІ є маятник Фуко. Він був створений за ініціативою керівництва НТТУ «КПІ», всі роботи з виготовлення та встановлення маятника виконала науково-виробнича лабораторія «Дидактик». Урочистий запуск маятника відбувся 24 лютого 2011 р.

Це досить велика споруда (довжина підвісу маятника – 22 м, вага кулі – 43 кг, діаметр кулі – 28 см), яка привертає до себе увагу всіх відвідувачів, та наочно знайомить з основами фізики землі, з побудовою космічної системи та астрономією. Розміщення маятника Фуко саме в Бібліотеці КПІ, є глибоко символічним саме тому, що для студентів та науковців, у всі часи бібліотека була і лишається головним місцем зберігання та розповсюдження фундаментальних теоретичних знань і наукової інформації, є центром наукового мислення та місцем, де завжди можна знайти однодумців. Регулярна демонстрація в приміщенні Бібліотеки КПІ приладу, що наочно демонструє обертання Землі навколо своєї осі і є яскравим прикладом того, як завдяки простому приладу була визнана та підтверджена геліоцентрична теорія Миколи Коперніка, дослідження і висновки Галілео Галілея і інших видатних фізиків і астрономів минулого і сучасності.
Історія створення маятника дуже цікава. Він названий за ім’ям його розробника – відомого французського вченого – Жана Бернара Леона Фуко, який народився в Парижі у 1819 р. в родині відомого книгопродавця. З самого раннього дитинства хлопчик проявляв неабиякі здібності до механіки. З 13 років він захоплено конструює наукові іграшки, які викликають неабиякий інтерес і подив у дорослих, наприклад майже без будь-яких інструментів, використовуючи інформацію з наукових журналів, вроджену інтуїцію вченого та недитячу працездатність, він створює човен, телеграф, парову машину. Але незважаючи на свої здібності, за наполяганням батька, Жан Бернар отримав медичну освіту і навіть три роки пропрацював препаратором при кафедрі гістології, де поступово і сформулювалось його бажання займатися експериментальною фізикою. Згодом, вчений став автором багатьох фізичних приладів та зробив великий внесок у розвиток різних галузей фізичної науки.

Але найбільш відомим для широкої аудиторії приладом дослідника став маятник, що носить його ім’я. Перша публічна демонстрація приладу, що підтверджував обертання землі кругом своєї осі для широкого загалу науковців, дослідників і навіть політиків, відбулась в квітні 1851 року. Ініціатором публічної демонстрації виступив президент Французької республіки – Луї Бонапарт. Під куполом паризького Пантеону, на сталевому дроті, довжиною 67 метрів, була підвішена загострена до низу металева куля, вагою 28 кг. Кріплення маятника було зроблено таким чином, що дозволяло йому вільно коливатись у всіх напрямках. Знизу, під точкою кріплення, було створено кругову огорожу, діаметром 6 метрів, по краю якої була насипана неширока доріжка з піску таким чином, що під час коливання маятник залишав на піску позначки. Цей дослід мав широкий розголос та викликав великий резонанс у наукових та громадських колах не тільки Франції, але й всіх передових країн світу. Цікавим було й те, що прилад був дуже простим, і за його зразком можна було створити інші, які б наочно демонстрували обертання землі, та підтверджували геліоцентричну систему світу.
На сьогоднішній день маятники Фуко відтворені та несуть просвітницьку місію у багатьох політехнічних та науково-природничих музеях, наукових обсерваторіях, планетаріях, в університетських лабораторіях та бібліотеках по всьому світі. Серед університетських бібліотек, окрім Бібліотеки КПІ, можна згадати:
• бібліотеку Консорціуму, що обслуговує університети штату Аляска, США
• публічну бібліотеку м. Лексингтон, штат Кентуккі, США
• публічну бібліотеку Лас-Вегаса, США
• центральну бібліотеку університету ім. Симона Болівара у столиці Венесуели Каракасі.

Картинна галерея портретів
«Українці в світі»

На чотирьох поверхах бібліотеки, в холах та залах, представлено портретну галерею видатних українців, що здійснили помітний внесок в розвиток світової цивілізації, та чиї здобутки у сфері державотворення, науки і культури виходять за межі України.
Портретна галерея налічує понад 800 портретів відомих українців, з періоду Київської Русі до сьогодення, чиї здобутки та досягнення були визнані не лише в Україні, а й в світі. Це – історичні та духовні діячі, науковці, державотворці, філософи, що проживали та творили як в Україні, так і за її межами, але генетично вважали себе українцями.
Портретна галерея була створена в рамках проекту «Українці в світі», основним завданням якого – зібрати і зберегти цінні постаті національної історії України та їхній внесок в розвиток світової цивілізації.
Кожного дня студенти, науковці та кияни – відвідувачі бібліотеки, мають змогу вдивлятися в портрети співвітчизників-українців, що в різні періоди часу внесли видатний вклад в розвиток світової культури, та усвідомлювати і шанувати надбання української нації.

Панно в холах
бібліотеки

Великі яскраві панно, якими прикрашені холи чотирьох поверхів бібліотеки, привертають увагу всіх відвідувачів. На їх фоні проводяться виставки, концерти, фотосесії, знімаються кліпи, тощо…
Холи Бібліотеки КПІ були розписані в 1981 році знаменитим українським художником-монументалістом В.І.Пасивенком – лауреатом Державної премії ім.Т.Г.Шевченка і мають загальну тематичну назву: «Людина і природа». Кожному з чотирьох поверхів присвячена одна з стихій: перший поверх – «Людина і вогонь», другий – «Людина і вода», третій – «Людина і земля», четвертий – «Людина і космос». Лейтмотивом цих розписів є роздуми про гармонію взаємовідносин людини з природою. Вони кожного дня нагадують відвідувачам бібліотеки про те, що сповнений технологіями світ не може бути відірваним від загального життєвого циклу, урбаністика не заміняє соціальних зв`язків, що людина – частина природи, і повинна бережно і з розумінням до неї ставитися та ефективно використовувати її ресурси.

Інсталяція «Небесні журавлі»
На першому поверсі Бібліотеки КПІ, у фойе, розташована пам`ятна виставка-інсталяція «Небесні журавлі», що відображає подвиг Героїв Небесної сотні та загинувших в АТО героїв – політехників. Інсталяція була урочисто відкрита 20 лютого 2017 року в День Небесної Сотні і присвячена вшануванню пам’яті та увічненню подвигу Героїв Небесної Сотні та полеглих бійців АТО.
Всі елементи композиції мають символічний зміст. Основним символом інсталяції є куб небесного кольору, як непорушний знак нетлінності, символ вічності та нескінченності. Журавлі, що вилітають з прізвищ загиблих – безсмертні душі, що символізують перехід від життя земного до життя вічного.
На окремому кубі темно синього кольору, на фоні головної університетської будівлі, зображені імена та прізвища загиблих бійців АТО – Героїв політехніків.
Всі елементи композиції об’єднує життєстверджуюче гасло «Герої не вмирають».
Автор: Надія Бєлікова, працівник відділу культурно-просвітницької роботи Бібліотеки КПІ.

Контакти

+38 (044) 204-82-75
library@library.kpi.ua
пр. Перемоги, 37 Л, м. Київ, 03056