Публікація

Оформлення тексту залежить від видання, де ви плануєте опублікувати статтю. Пропонуємо сервіси для вибору журналу для ознайомлення та публікації результатів досліджень, а також вимоги до структурування тексту, оформлення цитувань, списку використаних джерел тощо.

Вибір журналу

Знайдіть журнали, що публікують результати досліджень за вашим науковим напрямком, перегляньте показники впливовості:

Scimago Journal & Country Rank

Рейтинг журналів, що наводить комплекс бібліометричних показників на основі інформаційних ресурсів бази даних SciVerse Scopus корпорації Elsevier. Надає можливість оцінити ефективність діяльності наукового видання.

Journal Citation Reports

Рейтинг журналів за імпакт-фактором, який щорічно публікує компанія Clarivate Analytics на основі даних платформи Web of Science (доступ лише в локальній мережі КПІ ім. Ігоря Сікорського).

Знайдіть журнали відкритого доступу за вашим науковим напрямком у Директорії журналів відкритого доступу (DOAJ)

Видання КПІ ім. Ігоря Сікорського


Структура наукової публікації

Найбільш поширена структура наукової статті втілена в принципі IMRAD

Introduction, Methods, Results, and Discussion – міжнародний формат наукових статей

Кожна стаття має чітку структуру:

  • Назва (Title)
  • Анотація (Abstract)
  • Ключові слова (Keywords)
  • Вступ (Introduction)
  • Методи (Methods)
  • Результати (Results) And
  • Обговорення (Discussion)
  • Висновки (Conclusions)
  • Література (References)

Назва – чітко окреслює головну ціль статті, починається з об’єкта дослідження, приваблює увагу читача.

Анотація – лаконічно відображає зміст тексту статті: цілі дослідження, основні аспекти, методи й результати. Має бути максимально інформативною та дещо провокуючою, аби зацікавити читача.

Ключові слова – це перелік основних термінів, розглянутих у статті.

Вступ (І) – окреслення ключової задачі, гіпотези. У вступі варто відповісти на питання: Що вже відомо про предмет дослідження? Що ми знаємо? Що ми розглянемо в конкретній статті?

Методи (М) – опис конкретних методів і матеріалів, що використовувалися в процесі дослідження; опис усіх факторів, що вплинули на отримані результати.

Результати (R) – ключовий розділ статті, наповнений конкретними тезами й аргументами. Таблиці, графіки, малюнки доречно розмістити саме тут.

Обговорення (D) – порівняння отриманих результатів з результатами попередніх досліджень теми; значення проведеного дослідження; чи підтверджують результати гіпотезу; подальша перспектива вивчення теми.

Висновки – відповіді на питання: Чи вдалося досягти мети дослідження? Яке значення мають результати? Чи мають результати практичне застосування? Які питання лишилися без відповідей?

Завершується наукова стаття списком усіх використаних джерел.


Оформлення списку використаних джерел

Міжнародні стилі цитування та посилання в наукових роботах: метод. рекомендації.

Приклади оформлення списків використаної літератури, відповідно до ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання».

Приклади оформлення списків використаної літератури відповідно до міжнародного стилю цитування IEEE Citation Style.

Приклади оформлення списків використаної літератури відповідно до міжнародного стилю цитування APA Style.

Приклади оформлення списків використаної літератури відповідно до міжнародного стилю цитування Vancouver.


Зазначення ідентифікатора автора

Зазначення ідентифікатора, такого як ORCID, дає можливість надійно та однозначно поєднати наукову роботу з конкретним вченим.

Інструкція з реєстраціїї профілю дослідника в ORCID

ORCID – відкритий,  некомерційний  проект  для  створення  та  підтримки  реєстру унікальних  ідентифікаторів  дослідників,  прозорого та  повного способу представлення результатів науково-дослідної діяльності.

ORCID дозволяє:

  • правильно ідентифікувати дослідника
  • забезпечити зв’язок з іншими унікальними ідентифікаторами автора (AuthorID Scopus і ResearcherID та ін.)
  • надійно та однозначно зв’язати інформацію про дослідників з повними, точними та актуальними даними про їх науковий доробок.

ResearcherID – міжнародна система персональної ідентифікації авторів наукових публікацій. Використовується для ідентифікації авторів в міжнародних базах даних наукових публікацій, зокрема, в Web of Science.

ResearcherID дозволяє:

  • створити профіль вченого та об’єднати в ньому різні варіанти написання прізвища латиницею
  • сформувати список власних публікацій, як включених в базу даних Web of Science, так і тих, що не увійшли до неї
  • визначити власні наукометричні показники (індекс цитованості, індекс Гірша)
  • асоціювати свій профіль з ORCID.

Контакти

+38 (044) 204-82-75
library@library.kpi.ua
пр. Перемоги, 37 Л, м. Київ, 03056