Археоастрономія

15 травня відзначають два свята – Міжнародний день Астрономії та День Науки в Україні.

Тому Бібліотека КПІ запросила до себе астронома-науковця і доброго друга Юліану Кузнєцову.

То ж поговоримо про молоду науку АРХЕОАСТРОНОМІЮ.

Предметом її вивчення є астрономічні уявлення людей давнини, пошуки і дослідження древніх мегалітичних обсерваторій, стародавніх календарів і реставрація астрономічних спостережень (малюнків на скелях, у печерах тощо).

На онлайн-зустрічі отримаємо відповіді на багато цікавих питань, а саме:

•  Коли люди почали цікавитися небом і спостерігати небесні світила?
• Які методи та інструменти використовували для цього?
• Яку практичну користь давні люди отримували від астрономічних спостережень?
• З якого часу можна вважати, що астрономія стала наукою?
• Наскільки давно з’явилися одні з перших сонячно-місячних обсерваторій, наприклад Стоунхендж?
• Хто створив геогліфи пустелі Наска і навіщо?

Лекція відбудеться 14 травня о 19:00 за умови попередньої реєстрації.

«ДоброЧесність: цінності в щоденних вчинках»

Запрошуємо вас долучитися до відкритого діалогу «ДоброЧесність: цінності в щоденних вчинках».

18 травня відбудеться перше відкрите обговорення в студентському просторі про академічну доброчесність у щоденному університетському житті. Захід проводиться спільно ДНВР, Бібліотекою, Студентською радою, Профкомом та Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Академічна доброчесність — один з основних ціннісних орієнтирів, на який спрямована увага всього освітнього простору. Списування та необ’єктивне оцінювання — серйозні та актуальні проблеми, які викликають безліч суперечок та неузгоджень, як серед студентів, так і серед викладачів. Саме тому ми хочемо ґрунтовно обговорити ці питання та спільними зусиллями віднайти шляхи їх вирішення.

Мета нашого заходу:

• обговорення впровадження принципів академічної доброчесності серед студентів;
• відкрита і чесна дискусія зі студентством з приводу списування та необ’єктивного оцінювання;
• віднаходження шляхів подолання викликів ЗВО щодо формування та дотримання принципів академічної доброчесності в освітньому середовищі.

Реєстрація за посиланням.

Після реєстрації ви отримаєте електронний лист із підтвердженням, що містить інформацію про приєднання до зустрічі.

Літографовані підручники

Шановні друзі і користувачі бібліотеки!
Ми продовжуємо знайомити зі скарбами університетської бібліотеки.

Наступну зустріч буде присвячено особливому виду підручників – літографованим навчальним посібникам. Літографія – окремий вид графічного мистецтва, коли зображення створюється шляхом нанесення на папір фарбового шару з друкарської форми під сильним тиском. Так можна робити відбитки художніх творів, але не тільки: можна друкувати й рукописні тексти.

От саме літографовані конспекти лекцій і зберігаються в нашому фонді. Це досить велика колекція видань – понад 150. Про них і поговоримо… А ще дізнаємося, хто з викладачів Київського політехнічного видавав такі роботи своїм коштом, як відбувалося їхнє оформлення ззовні і всередині, як різні маргиналії (написи, позначки, штампи тощо) можуть розповісти нам цікаву історію…

Чекаємо вас 12 травня о 19.00 на лекції «Літографовані підручники».
Для участі просимо зареєструватися за посиланням.

ResearcherID на PUBLONS: створення та актуалізація

Продовження циклу освітніх заходів з актуалізації авторських профілів. Цього разу тема – «ResearcherID на PUBLONS: створення та актуалізація».

Запрошуємо 29 квітня о 16 годині.

ResearcherID – це персональний ідентифікатор авторів наукових публікацій, що індексуються в міжнародній базі даних Web of Science.

Приєднуйтеся та дізнаєтесь ЯК?

• створити профіль вченого та об’єднати в ньому різні варіанти написання прізвища латиницею;
• сформувати список власних публікацій, як включених в базу даних Web of Science, так і тих, що не увійшли до неї;
• визначити власні наукометричні показники публікацій, що входять до Web of Science Core Collection (індекс цитованості, індекс Гірша);
• синхронізувати ResearcherID з ORCID;
• фіксувати роботи вченого в якості рецензента, експерта і редактора;
• відстежити історію експертної оцінки і роботи в складі члена редколегії наукових журналів.

Реєструйтеся тут та приєднуйтеся.

Секрет музичного імпресіонізму

Імпресіонізм – одне з найяскравіших і найважливіших явищ у Європейському мистецтві, яке багато в чому визначило весь розвиток сучасного мистецтва.

Імпресіонізм був свого роду революцією у мистецтві, яка змінила уявлення про мистецькі твори як про цілісні, монументальні речі.

Імпресіонізм вивів на перше місце індивідуальність творця, його власне бачення світу, відсунув на задній план політичні та релігійні сюжети, академічні закони. Цікаво, що емоції і враження, а не сюжет і мораль, відігравали головну роль у творах імпресіоністів.

Запрошуємо відчути справжню красу життя у світлі творів композиторів і художників імпресіонізму.

Отримати нові impression (враження з фр.) зможемо 27 квітня о 19:00 на платформі Zoom за умови попередньої реєстрації.

«Scopus ID: добре, коли один і що робити з рештою»

Продовжуємо актуалізувати авторські профілі!

В межах онлайн-заходу для дослідників «Чистий» четвер» запрошуємо на вебінар «Scopus ID: добре, коли один і що робити з рештою».

22 квітня о 16:00.

Дізнайтеся більше, як:

• актуалізувати та об’єднати авторські профілі в Scopus;
• підтягнути «загублене» цитування;
• додати до бази даних публікацію, яка випадково не потрапила до Scopus, хоча журнал індексується;
• обрати видання для публікації в журналах, що входять в Scopus;
• відрізнити профіль автора в Scopus від власного кабінету науковця в Scopus.

Реєструйтеся та долучайтеся.

Європейські чайні бренди: засідання чайного клубу

Продовжуємо засідання Чайного клубу. Цього разу поговоримо про європейські чайні бренди. Звичайно ж, найстаріші, бо нас цікавить історія!

Разом з тим є бажання розібратися: продукція яких чайних фірм залишається популярною і сьогодні.

Найвідомішими, зрозуміло, є англійські марки чаю, але в Європі не одна Велика Британія полюбляє випити чашку запашного напою…

Отже, чекаємо вас в середу 21 квітня о 19.00.
Попередньо просимо зареєструватися за посиланням.

Лінк на конференцію в Zoom надійде на вашу електронну адресу за 2 години до початку лекції.

Традиційне побажання – візьміть з собою на засідання чай, тістечка (за бажанням), ручку і записничок. Чекаємо на гостей!

Публічне обговорення Стратегії Бібліотеки КПІ на 2021-2025 рр.

Друзі!

Публічне обговорення Стратегії Бібліотеки КПІ на 2021-2025 рр. вже скоро!

Запрошуємо вас 21 квітня о 15:00 поговорити про те, як, куди і, головне, для чого і для кого ми рухаємося вперед щодня?

Реєстрація за посиланням.

Ви дізнаєтесь чому наша Стратегія – це не лише красиві слова на папері, а живий і дієвий дороговказ для команди Бібліотеки. 

Ми знову звіримо з вами наші годинники і компаси, поділимося, які стратегічні напрями та перспективи у нас.

Обіцяємо – плануємо не формальний захід, а діалог про практичні зміни та конкретні кроки.

Щиро поділимося про нові проєкти, можливості бюджету та наявні ресурси.

Бібліотека працює для вас і чекає будь-яких запитань та відгуків.

Бібліотекарі готові відповісти з інтересом та ентузіазмом.

Неодмінно долучайтеся!

IEEE Authorship and Open Access Symposium: Best Practices to Get Published to Increase the Exposure and Impact of Your Research

Запрошуємо 21 та 22 квітня о 16.00 на семінар «IEEE Authorship and Open Access Symposium: Best Practices to Get Published to Increase the Exposure and Impact of Your Research» від міжнародної організації інженерів у галузі електротехніки, радіоелектроніки та радіоелектронної промисловості IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers).

Мова семінару – англійська.

Доповідачі – провідні фахівці IEEE.

Ключові аспекти вебінару:

• як підвищити видимість і вплив вашого дослідження;
• поради та найкращі практики автору для підвищення шансів на публікацію;
• акценти, на які звертають увагу редактори та рецензенти в поданих матеріалах;
• поширені причини відхилення статей;
• вибір правильного видання для вашого дослідження;
• причини подати статтю до журналу відкритого доступу;
• варіанти відкритого доступу, доступні в IEEE для авторів та установ;
• дослідницькі стратегії з використанням цифрової бібліотеки IEEE Xplore;
• інструменти для авторів, доступні в IEEE, для просування відкритої науки.

Наприкінці заходу сесія у форматі «запитання-відповідь».

Читайте детальну інформацію та реєструйтеся за посиланням.

Фантасти з різних світів

20 квітня о 19:00 відбудеться чергова зустріч Фантастичного курсу! Ведучі Євгенія Брезницька та Ірина Філоненко розкажуть про таких несхожих Олексу Бердника та Курта Воннегута.

Майстер феєрії Олекса Бердник.

Культовий український письменник-фантаст, футурист і глобаліст, філософ і богослов, громадський діяч та політичний в’язень. В його книгах переплітається минуле з майбутнім, україноцентризм перехрещується з космічним призначенням людини. «Шляхи титанів», «Стріла Часу» – класика української фантастики, а «Зоряний корсар» став другим іменем автора.

Фантаст-сатирик Курт Воннегут.

Культова фігура в літературі двадцятого століття. Американський письменник, який поєднав у своїх книгах сатиру і чорний гумор, фантастику і реалізм, найчистішу правду і графіку. Курт Воннегут підіймав серйозні теми, але писав так, що сприймалися вони легко та зі сміхом. Його книги: «Бійня №5», «Колискова для кішки» – неможливо забути, хоча самого автора майже не пам’ятають.

Лекція проходитиме в zoom за умови попередньої реєстрації.

Посилання он конференцію надійде на вашу електронну адресу в день лекції.