Sorry, this entry is only available in Ukrainian.
Планування роботи з даними залежить насамперед від того, будуть використані вторинні дані (вже існуючі бази даних, попередні анкети тощо) чи будуть згенеровані нові дані під час проєкту.
Наприклад,
1) Дані, отримані з загальнодоступних джерел, наприклад, Державної служби статистики України, – відкриті дані.
2) Дані, отримані з комерційних джерел, доступних за контрактом, потребують вирішення правових питань, пов’язаних із авторським правом.
3) Якщо зовнішня агенція набирає респондентів і надає результати дослідження, то треба погодити придбання, правила співпраці мають бути сформульовані в договорі з агентством, а результати ви отримуєте в анонімній формі.
4) Команда самостійно проводить інтерв’ю та опитування. Треба подбати про згоди, анонімізацію та захист даних тощо.
Якщо ви зацікавлені саме у відкритих наборах даних, рекомендуємо:
- Пошук наборів даних Google – це гарне місце для початку пошуку наборів даних з вашої дисципліни, але важливо зазначити, що це не повний покажчик наборів даних, доступних у сховищах.
- Пошукова система re3data.org допоможе вибрати серед різних типів сховищ: універсальних, тематичних, інституційних. Сховища та архіви даних дають дослідникам можливість завантажувати та публікувати свої дані, і таким чином дані стають доступними для повторного використання іншими дослідниками. Подібним чином архів даних дає користувачам змогу депонувати та публікувати дані, але, як правило, пропонуватиме вищий рівень контролю за стандартами спільноти, матиме конкретні вказівки щодо того, які дані можна зберігати, і, швидше за все, пропонуватиме довгострокове збереження як послугу. Іноді терміни “сховище даних” і “архів даних” використовуються як синоніми.
Сховище даних або архів надаватиме такі послуги:
- постійний ідентифікатор, такий як ідентифікатор цифрового об’єкта DOI, що полегшує пошук і цитування;
- допомогу з наданням метаданих, наприклад за допомогою шаблону;
- застосування ліцензії до ваших даних;
- допомогу в дотриманні принципів даних FAIR (дані відшукувані, доступні, сумісні та багаторазово використовувані), оскільки дані публікуються в мережі Інтернет з відповідними метаданими та їм присвоюється постійний ідентифікатор;
- завантаження широкого діапазону типів даних;
- тривалий доступ і, в деяких випадках, тривале збереження;
- функції пошуку, навігації та візуалізації;
- охоплення ширшої аудиторії потенційних користувачів.
- Журнали даних – платформи для публікації «статей про дані» або «статей про набори даних», які зазвичай є короткими статтями з технічним описом набору даних.
- Деякі журнали даних також публікують (тобто розміщують) набори даних самостійно. В інших робиться посилання на набори даних, розміщені у спеціальних сховищах даних.
- У традиційних журналах можуть бути посилання на набори даних або ж дослідницькі дані можуть бути вбудовані в структуру наукової статті.
