Відкриті дослідницькі дані включають, зокрема, цифрові та аналогові дані, як необроблені, так і оброблені, з супутніми методами, числові дані, текстові записи, зображення, аудіозаписи, протоколи, коди аналізу та робочі процеси, які можуть відкрито та багаторазово використовуватися, зберігатися та повторно поширюватись будь-якою особою за умови вказівки джерела. Дані відкритих досліджень знаходяться в оперативному доступі, зберігаються у зручному та придатному для подальшого використання людино- та машиночитаному форматі, що відповідає принципам належного управління та розпорядження даними, зокрема принципам FAIR (FAIR Data Initiative): відшукуваність (зручність пошуку), доступність, функціональна сумісність та можливість повторного використання. Дослідницькі дані підлягають регулярному куруванню та супроводу (Рекомендації з відкритої науки. ЮНЕСКО. 2021).

Дані можуть бути як необроблені, тобто отримані безпосередньо в результаті використання інструменту дослідження, так і вже оброблені. Дослідницькі дані можуть мати цифровий або нецифровий формат. Вони також включають інформацію про походження використаних даних, тобто як, де і коли та за допомогою яких інструментів вони були зібрані або створені (тобто охоплюють всю дослідницьку документацію). Крім того, дані дослідження також включають метадані (наприклад, назву набору даних, авторів, рік тощо), які є основним описом, що дає можливість ідентифікувати дані.

Тип даних дослідження залежить від дисципліни. Це можуть бути, наприклад:

• текстові дані (документи, таблиці, щоденники, опитування);
• зображення й аудіо/відео (фото, плівки, аудіозаписи, відео, транскрипти);
• цифрові ресурси (бази даних, алгоритми, скрипти, моделі);
• методологічна документація (протоколи, SOP, робочі процеси);
• історичні документи та фізичні об’єкти (зразки, артефакти).

Відкриття доступу до дослідницьких даних забезпечує можливість перевірки результатів і повторного використання дослідницьких даних без додаткових витрат. Які саме і в якому обсязі дослідницькі дані робити відкритими, залежить від різних чинників, наприклад вимог фінансуючих організацій, працедавців, журналів тощо. Але рекомендовано завжди робити відкритими ті дані, які необхідні для перевірки результатів дослідження, представлених у науковій публікації. Слід приділяти належну увагу питанням, пов’язаним із конфіденційністю, захистом персональних даних, національною безпекою, комерційною таємницею і правами інтелектуальної власності третіх сторін відповідно до принципу «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно» – принцип “as open as possible, as closed as necessary“ (Директива Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2019/1024).

Дані є відкритими, якщо виконуються такі умови:

• відкрита ліцензія (наприклад, Creative Commons CC BY або CC0);
• вільний доступ (без обмежень у користуванні);
• машиночитаний відкритий формат (наприклад, CSV, TXT, JSON).